На Волині суд повернув вулиці ім’я радянського діяча

У селі Заріччя повернули назву вулиці на честь радянського діяча Антона Стемковського.

У 1983 році у селі Заріччя поблизу Володимира на Волині одна з вулиць була названа на честь Антона Стемковського.

Антон Стемковський – голова сільради у липні-грудні 1944 року, коли на ці терени втретє, і вже на кілька десятиліть прийшла комуністична влада. 4 грудня 1944 року його знайшли повішеним. З кримінальної справи випливає, що це вчинили "буржуазні націоналісти" з УПА.

У пізньорадянський час з Антона Стемковського зробили образ радянського героя та приписали йому членство в КПЗУ. Його могилу взяли на облік як пам'ятку місцевого значення. Частину вулиці Шевченка перейменували на його честь. А також встановили меморіальний знак.

3 березня 2023 року вулицю перейменували рішенням Володимирської міської ради. Утім, родина Стемковських із цим не погодилась та подала до суду.

3 листопада 2023 року Волинський окружний адміністративний суд скасував рішення про перейменування.

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.