Українська вільна академія наук передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року в Україну

Українська вільна академія наук (УВАН) передасть свій архів визвольних змагань 1917-1921 року до Національного історичного музею України.

Про це повідомив український політик і дипломат Ігор Осташ.

"Навіть під час війни українські культурні цінності повертаються в Україну. Сьогодні подякував Президенту УВАН Оресту Цапу за це рішення. Він висловив бажання приїхати на офіційну передачу до Києва особисто.Шануючи нашу військову історію, переможемо у війні сучасній!", - йдеться у повідомленні.

У колекції, яку УВАН передасть до Національного історичного музею України - військові прапори, нагороди, герби, посмертна маска Симона Петлюри та інші артефакти.

Українська вільна академія наук була заснована в місті Аугсбурзі (Німеччина) у 1945 році. Сьогодні функціонує дві окремі організації–правонаступниці УВАН — УВАН у США і УВАН у Канаді.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.