Директоркою Центру досліджень визвольного руху стала журналістка та телеведуча Дарія Гірна

Дарія Гірна — випускниця Магістерської програми з журналістики Українського Католицького Університету (2016). Працювала журналісткою на Hromadske. Спільно з онлайн-журналом Reporters стала авторкою проєкту «Обличчя Незалежності: історії українських в‘язнів комуністичного режиму».

Про це повідомляє ЦДВР.

 

Впродовж останніх 4 років Дарія Гірна працює журналісткою та телеведучою на Суспільному (програми "Світло", "Тема дня" та "Суспільна студія").

Раніше Дарія брала участь участь у спільному проєкті Центру досліджень визвольного руху та студії онлайн-освіти EdEra "Розсекречені: онлайн-курс про роботу з архівами КҐБ". Крім цього Центр досліджень визвольного руху був одним із партнерів вже згаданого проєкту "Обличчя Незалежності: історії українських в'язнів комуністичного режиму".

Разом із командою ЦДВР Дарія продовжуватиме досліджувати та поширювати факти комуністичних злочинів радянської влади, розповідати про дисидентський рух та розвінчувати фейки про українську історію в ХХ столітті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.