Архів у Івано-Франківську оцифрує періодику ЗУНР

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає новий проєкт з оцифрування найдавніших періодичних видань, що зберігають в бібліотечних фондах архіву.

Про це пишуть Версії з посиланням на Державний архів Івано-Франківської області.

На першому етапі оцифрують періодичні видання з найдавнішого часу до 1944 року. Першими на вебсайті архіву будуть розміщені газети періоду ЗУНР ("Република", "Републиканець"), "Нова зоря", "Новий час", "Громадські вісті", "Кур'єр станіславівський", "Станіславівські вісті" та інші. Наразі розпочалась робота для підготовки та збільшення місця, щоб розмістити інформацію на сервері архіву.

Доступ буде вільний, не потрібно буде додатково реєструватися, перегляд газет буде безкоштовний та відкритий, розглядають можливість встановити мову інтерфейсу за назвою газети та її датуванням, змістом для іноземців.

Ресурс архіву на першому етапі буде розміщувати понад 100 газет та журналів в електронному форматі. Наразі вебсайт ДАІФО розпочинає розвиватися і в пріоритеті передбачено оцифрування всіх періодичних видань, що охоплюють різні аспекти місцевих, регіональних і національних новин.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.