АНОНС: Презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки»

8 лютого у Музеї української діаспори відбудеться презентація книги Олександра Скрипника «Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки».

Про це інформує Музей української діаспори.

"Спецоперація "Некро". Розсекречені історії з архіву розвідки" - це збірка 52 окремих розповідей про дії радянських спецслужб протягом 1920-х -1980-х років проти визначних діячів українського національно-визвольного руху, що після поразки визвольних змагань 1917-1921 років та Другої світової війни опинилися в Європі та в Північній Америці.

Висвітлені як загальні радянські терористичні та інформаційні практики так і конкретні спецоперації проти Андрія Мельника, Степана Бандери, Євгена Коновальця, Павла Скоропадського, Ярослава Стецька, Василя Вашиваного та багатьох інших.

Книга написана на матеріалах найбільш закритого та секретного архіву українських силових органів – Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України, то ж в ній безліч нових та екслюзивних фактів та сюжетів.

Книгу презентуватимуть:

Автор: журналіст та письменник Олександр Скрипник

Видавець: директорка "Видавничого дому "АДЕФ-Україна" Алла Істоміна

Крім презентації, автор дослідження поділитися своїми думками про нинішні російські терористичні і розвідувальні практики та їхню тяглість із радянських часів та іншими інсайтами. 

Організатори події: Музей української діаспори, Видавничий дім "АДЕФ-Україна"

Локація: Музей української діаспори

Початок заходу о 17:00.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.