АНОНС: презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Львів

У Львові 5 січня відбудеться презентація нового цифрового ресурсу Центрального державного історичного архіву України, м. Львів на єдиній платформі «Міжнародний пошуковий портал».

Про це повідомляє Центральний державний історичний архів України, м. Львів.

ЦДІАЛ стане 5 центральним архівом, який долучиться до пошукового порталу українських архівів, та 7 загалом. В день презентації буде представлено 50 описів фондів та 500 000 оцифрованих копій архівних документів. Портал планується постійно поповнювати новими копіями.

Серед них – колекція грамот на пергаменті, що містить левову частку найдавніших унікальних документів Національного архівного фонду України, фонди гродських і земських судів Руського воєводства XV-XVIII століть, метричні книги римо-католицького віросповідання Галичини XVII-XX століть, особові фонди визначних діячів України (митрополит Андрей (Шептицький).

Проєкт реалізується в рамках співпраці Центрального державного історичного архіву України, м. Львів та ПП "Архівні інформаційні системи".

Спікери заходу:

Анатолій ХРОМОВ – Голова Державної архівної служби України,

Олеся СТЕФАНИК – директор Центрального державного історичного архіву України, м. Львів,

Кирило ВІСЛОБОКОВ – директор ПП "Архівні інформаційні системи".

Захід відбудеться за участі Голови Львівської обласної військової (державної) адміністрації Максима КОЗИЦЬКОГО, керівників наукових інституцій Львова.

Коли: 5 січня 2024 року о 14.00 

Де: актова зала Господарського суду Львівської області, вул. Личаківська, 128, м. Львів 

Захід є відкритим для представників медіа.

 Міжархівний пошуковий портал створено за ініціативи і підтримки Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова, ПП "Архівні інформаційні системи" у співпраці з Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України, Центральним державним архівом громадських об'єднань та україніки, Центральним державним архівом-музеєм літератури і мистецтва України, Центральним державним історичним архівом України, м. Київ, Державним архівом Львівської області та Державним архівом Полтавської області, у майбутньому планується доручення всіх центральних та обласних архівів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.