Музей Ханенків вперше від початку вторгнення відкрив виставку з власної колекції

У київському Музеї Ханенків відкрилася виставка "Золотом, кольором, світлом". Вона присвячена 175-річчю художника Вільгельма Котарбінського.

Про це повідомляє "Українська Правда. Життя".

Це перший проєкт від початку російського повномасштабного вторгнення, що показує частину колекції музею.

На виставці експонують станковий живопис та малюнки Вільгельма Котарбінського з музейної збірки. Також покажуть окремі частини декору "Червоної вітальні" музею, 84 поштові картки з приватної колекції Олександра Жуковського та книги з бібліотеки Ханенків.

Відвідати експозицію можна з середи по неділю. Проте окремі роботи та частини декору, створені Котарбінським, у супроводі кураторів можна буде побачити щочетверга. Це пов'язано з безпековими обмеженнями та через пошкодження, які отримав музей 10 жовтня 2022 року.

Вільгельм Котарбінський – польсько-український художник-монументаліст. Брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями, зокрема з  Владиславом Галімським, Євгеном Вжещем та Яном Станіславським, заснував Товариство київських художників.

Символіст Котарбінський у своїх творах зображував біблійні та історичні сюжети, побутові сцени, фантастичні та алегоричні образи. 

Він створив оздоблення для зали Музею Ханенків, що має назву "Червона вітальня" – від кольору шпалер у ній. У композиції Червоної вітальні зображені чотири цивілізації стародавнього світу – Індії, Єгипту, Греції та Риму. Декоративний ансамбль цієї зали зберігся майже повністю.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків — музей світового мистецтва, що презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Музей засновано в 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка та дарчої його дружини Варвари Ханенко на ім'я Всеукраїнської академії наук. Основою колекції музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків — українських колекціонерів та благодійників кінця 19 — початку 20 століття.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.