"Укрпошта" передала 1 млн гривень для відбудови музею Сковороди на Харківщині

Гроші зібрали від продажу марок з філософом.

Про це повідомила пресслужба "Укрпошти".

"1 мільйон на збереження культурної пам'ятки! Саме стільки в національній валюті ми з вами зібрали з продажу поштових марок та передали на відновлення Національного літературно-меморіального музею Сковороди, що на Харківщині. У нього влучила російська ракета в ніч на 7 травня 2022 року", — сказано у повідомленні.

Вартість поштового блоку — 75 грн, з яких 30 грн — донат

Поштовий блок презентували 23 вересня 2023 року на місці знищеного музею у Сковородинівці та у США, у Нью-Йорку. "Укрпошта" планувала надати 7,5 млн гривень від продажу блоку для музею.

Музей Сковороди у Богодухівському районі на Харківщині РФ зруйнувала ракетним ударом навесні 2022 року. Консервація музею Сковороди на Харківщині на грудень 2023 року не почалася через те, що не змогли обрати підрядника. Без консервації музей може не пережити зиму.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.