Спецпроект

Друга черга Музею Голодомору потребує добудови: Звернення наглядової ради

Наглядова рада Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору виступила зі зверненням з нагоди 90-х роковин початку Великого Голоду 1932-1933 років

Його текст є у розпорядженні Еспресо.

Як наголошують автори звернення, Музею потрібно добудувати "другу чергу" споруд й зараз це питання набуває "особливої ваги".

Повністю добудований Музей Голодомору "сприятиме осмисленню не лише геноцидної політики щодо українців у 1930-х роках, а й злочинів, вчинених Російською Федерацією у період повномасштабної агресії проти України, підвищить обізнаність громадськості про геноцид та інші прояви масового насильства й переслідувань цивільного населення України", йдеться у зверненні.

"Створення другої черги Музею матиме й зовнішньополітичне значення, допомагаючи утвердженню міжнародного авторитету України як цивілізованої держави, відданої фундаментальним принципам демократії та поваги до гідності і прав людини", - стверджується у документі.

При цьому витрати на проєктну документацію та дизайн Фонд бере на себе.

"Саме в ці дні Фонд завершує процес передачі прав на Вступну художню концепцію державі. Для реалізації проєкту основної експозиції Музею Фондом залучено понад 42 мільйони гривень добровільних благодійних цільових пожертв. Ми підтверджуємо свою готовність щодо продовження підтримки наступних етапів: проєктування - дизайн - та робочого проєктів експозиції", - зазначається у зверненні благодійного фонду Музею Голодомору.

"Маємо гідно вшанувати пам'ять жертв Голодомору в час 90-х роковин. І надалі спільно - владі і благодійникам - продовжити проєкт з тим, щоб вже за декілька років відкрити один із найкращих музеїв світу", - підсумовується у зверненні Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.