Прокат фільму про Івана Дзюбк відкладено на невизначений час

Кінопрокат фільму "Іван і Марта", який розпочався 2 листопада, відкладено на невизначений термін.

Про це повідомили у дистрибюторській компанії KyivMusicFilm.

"Нам дуже прикро, але ми змушені відкласти випуск фільму "Іван і Марта" на деякий час. Ми щиро вболіваємо за стрічку, і дуже хочемо, щоб у вас була змога побачити цю неймовірну історію на великих екранах", - йдеться у повідомленні.

"Іван і Марта" — це документальний фільм режисера Сергія Буковського, що розповідає про життя письменника, дисидента Івана Дзюбу та його дружину Марту Дзюбу. Попередньо прокат стрічки був запланований на 2 листопада.

"Через невирішені питання продюсерів з Держкіно, про які нам стало відомо лише в день старту прокату, ми не можемо випустити фільм. Наразі кінотеатри зупинили продаж квитків та скасували сеанси", — йдеться у повідомленні.

У чому саме полягають питання, які продюсери стрічки не вирішили з Держкіно, дистрибюторська компанія не повідомила.

Також компанія-дистриб'ютор запевняє, що вже активно працює над вирішенням цієї ситуації. Для людей, які вже придбали квиток на сеанс, який скасували, є опція зв'язатися з кінотеатром для відшкодування коштів.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.