На Львівщині замок ХVІІ століття повернули державі

Суд розірвав договір про концесію з приватним товариством та повернув у державну власність замок 17 століття у Львівській області — пам’ятку архітектури національного значення.

Про це повідомляє Львівська обласна прокуратура.

У прокуратурі не вказують, про яку саме пам'ятку йдеться, але з фото можна зрозуміти, що це Старосільський замок.

Правоохоронці встановили, що у 2010 році Львівська обласна державна адміністрація уклала договір концесії з приватним товариством. Компанії передали замок у користування з умовою, що вона проведе часткову реставрацію та буде використовувати будівлю для громадських і культурних потреб.

Однак станом на кінець 2022 року замок досі перебував у аварійному стані.

Також прокурор з'ясував, що концесіонер не уклав охоронний договір, а також договори оренди земельної ділянки та страхування концесії. Відповідно, він не сплачував концесійні платежі, оскільки об'єкт не був введений в експлуатацію.

Старосільський замок вважається одним з найбільших на Львівщині. Він розташований у селі Старе Село неподалік Львова.

Його збудували князі Острозькі у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу за участі архітектора Амвросія Прихильного. До нашого часу збереглося лише три вежі замку.

У 2010 році Старосільський замок передали в концесію на 49 років. Концесіонер обіцяв до 2012 року вивести пам'ятку з аварійного стану, до 2013 року — відновити одну з веж, до кінця 2015 року — ввести об'єкт в експлуатацію. Замок мав функціонувати як туристично-відпочинковий центр.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.