Через лелече гніздо у селі на Львівщині відклали демонтаж радянського пам’ятника

У селі Брюховичі Перемишлянської громади на Львівщині не можуть знести радянський пам’ятник через лелече гніздо, розташоване зверху.

Про це ZAXID.NET повідомила секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.

"Десь в червні будуть лелеченята. Треба чекати осені, коли птахи полетять у вирій. Тоді гніздо можна помістити на автомобільне колесо і перенести на дерево. Зараз гніздо прикріплене до тієї фігури, оббивати її не можна", – пояснила Анна Герич.

Радянський пам'ятник у Брюховичах – це бетонна фігура Матері-Батьківщини, над нею є дві гуски, а зверху на скульптурі – звите гніздо живих птахів. Поруч на основі є напис "Ніхто не забутий і ніщо не забуте" та вигравірувані прізвища загиблих у Другій світовій війні.

Загалом на Львівщині робоча група з питань декомунізації нарахувала ще 160 пам'ятників-символів радянського режиму. До кінця року їх планують демонтувати.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.