ПЦУ затвердив перехід на новоюліанський календар

Православна церква України на Помісному соборі остаточно затвердила перехід на новоюліанський календар з 1 вересня.

Про це повідомляють на сайті Православної Церкви України.

За таке рішення проголосували більшість делегатів під час Помісного Собору ПЦУ, що відбувся 27 липня в Софії Київській. Рішення підтримали 156 делегатів, проти виступили — 5. Загалом у Помісному соборі взяв участь 161 делегат.

"Це засвідчує, що ми приймаємо рішення соборно, а не примусово. Бо ми зберегли також можливість для тих громад, тих монастирів, які поки не готові, тимчасово залишитися на старому календарі. Ми не діємо примусово, а добровільно. Ми не обмежували їх часовими рамками. Коли вони дозріють остаточно вони, я думаю, долучаться до цієї реформи", — зазначив Епіфаній.

З переходом на новий календар православні християни східного обряду України Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая — 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще — 6 січня, а не 18 січня, Покрову — 1 жовтня, а не 14 жовтня. При цьому на Великдень та інші свята, дати яких визначаються за місячним календарем, це рішення не вплине.

24 травня Архієрейський собор ПЦУ схвалив перехід на Новоюліанський календар з 1 вересня цього року. Водночас прийняття нового календарного стиля чи збереження старого залишається правом релігійних громад і монастирів.

 
Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.