У Тернополі під загрозою пам'ятка національного значення

Під час реконструкції Тернопільського катедрального собору планують добудувати третій поверх.

Про це інформують тернополяни у соцмережах.

Тернополяни забили на сполох у зв'язку з майбутніми реставраційними роботами на будівлі колишнього монастиря домініканців у Тернополі. Під час реставрації пам'ятки архітектури 18 століття забудовник планує добудувати мансардний поверх. 

"Відома реставраційна контора Креатор-Буд буде реставрувати колишній монастир Домініканців 1749 року (тильна частина Катедри).  По рендерах видно, що надбудують зверху мансардний поверх, правда це вже реконструкція і пам'яткою архітектури після цього вона не повинна бути", - написав  Андрій Будзінський.

Натомість забудовник пояснює, що має на меті "покращити та осучаснити" споруду:

"Реставрація, реабілітація та пристосування колишнього монастиря домініканців під релігійно-офісний центр з громадськими приміщеннями загального користування, що передбачає відновлення функціональних властивостей об'єкта відповідно до його первісного призначення. Тобто окрім приміщень релігійної громади УГКЦ будуть створені нові громадські простори, якими зможуть користуватися жителі та гості міста", - зазначив Юрій Вербовецький, керівник Архітектурної майстерні. 

Тернопільський кафедральний собор є пам'яткою архітектури національного значення, тобто будь-яке втручання в його конструкцію має бути підпорядковане Закону України Про охорону культурної спадщини і змінам до нього, внесеним згідно з Кодексом. Охоронний номер пам'ятки 637/1. Келії Монастиря домініканів теж мають цей статус - охоронний номер пам'ятки 637/2. 

"За законом, якщо і змінювати якісь ключові елементи споруд із таким статусом, то лише в сторону відновлення історичного вигляду. Третього поверху не було в історії цієї будівлі ніколи раніше. Ні мурованого, ні мансардного, ніякого", - зазначила Дарця Веретюк. 

Тернопільський катедральний собор названий на честь Непорочного зачаття Діви Марії. Збудований у 1749—1779 роках в стилі бароко на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького, як Церква святого Вінсента при монастирі Ордену домініканців. У 1820—1848 роках належав єзуїтам. Зруйнований 1944 року в ході боїв за Тернопіль. Відбудований 1957 року. У 1978—1989 роках використовувався як Тернопільська картинна галерея. 1989 року переданий Українській греко-католицькій церкві, отримав статус собору. Пам'ятка національного значення Тернопільської області.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.