В Ірпені демонтували пам’ятник радянському солдату

В ірпінському мікрорайоні Романівка демонтували пам’ятник радянському солдатові.

Про це інформує пише ITV.

Пам'ятник демонтували тому, що через місце, де він стояв прокладатимуть нову дорогу — з'їзд із новозбудованого мосту. Про це журналістам ITV повідомила начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР Євгенія Антонюк.

За її словами, пам'ятник був дуже пошкоджений під час обстрілів Романівки. Саме біля нього загинула жінка з двома дітьми і волонтер.

"Пам'ятник гіпсовий і зараз у вкрай аварійному стані. Поки що його перемістили на ірпінське кладовище. Адже згідно із архівними даними під меморіалом є солдатська братська могила. Найближчим часом спеціалісти почнуть досліджувати це місце, і якщо вони виявлять рештки, то їх ексгумують і перепоховають у братську могилу на кладовищі", — пояснила Антонюк.

Якщо рештки радянських солдатів не буде знайдено на цьому місці, то найімовірніше пам'ятник передадуть в якийсь із музеїв, — додала начальниця відділу культури.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.