На Київщині створять новий музей Марії Примаченко

У Києві презентували 3D-проєкт майбутнього музею Марії Примаченко в її рідному селі Болотня Київської області

Про це повідомляє "Укрінформ".

"Це не просто музей - це мистецький комплекс, куди можна буде приїхати та пожити. Там будуть номери, готуватимуть страви Марії, зокрема млинці, суп із цвітної капусти та варення. Також там проходитимуть різні заходи й майстер-класи", - сказала очільниця Maria Prymachenko Family Foundation Анастасія Примаченко.

За задумом архітекторки Вікторії Якушиної, комплекс споруд метафорично відображатиме "шлях Марії" і будуватиметься у вигляді гриви - мотиву, який мисткиня часто втілювала у своїх картинах.

Також очільниця фонду додала, що частину грошей на втілення проєкту планують зібрати на фандрейзинговій платформі "ukrainianbeasts", однак вже тривають пошуки партнерів для фінансування побудови музею.

"Першим нашим кроком був продаж картини на аукціоні у Венеції у межах Бієнале. Ми продали роботу на аукціоні за 110 тис. євро. І завдяки цьому першому внеску розпочинаємо роботу", - зазначила Примаченко.

Вона підкреслила, що попри те, що с. Болотня знаходиться близько до кордону з білоруссю, від спорудження музею фонд не відмовиться. 

Нагадаємо, що історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині, де зберігалися картини Марії Примаченко, зруйнували війська рф 25 лютого 2022 року. Роботи мисткині вдалося врятувати.

Марія Примаченко — українська народна художниця в жанрі "наївного мистецтва", лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.