Буча шукає кошти на реставрацію 100-річної садиби Штамма

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році.

Міськрада Бучі збирається звернутися до Світового Фонду пам'яток за фінансовою допомогою в реставрації садиби Штамма, що на вулиці Києво-Мироцькій, 133.

Будівля, відома також як Бучанський замок, найперше потребує протиаварійних та консерваційних робіт. Проводити їх погодилася фірма "KДK Інжиніринг", яка вже співпрацює зі Свiтовим фондом пам'яток — зокрема, реставрує київський Музей Ханенків та Чернігівську бібліотеку для юнацтва.

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році на замовлення інженера Євгена Штамма. До 2004 року маєток слугував дитячим санаторієм "Дружній". Після пожежі будинок стоїть занедбаним. 2019 року садибу визнали щойновиявленою пам'яткою культурної спадщини.

Навесні 2022 року під час окупації Бучі там стояли російські підрозділи.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.