В Державному архіві Київської області розпочато оцифрування колекції карт

Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається у фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії"

У продовження співпраці зі World Monuments Fund Державний архів Київської області розпочав оцифрування унікального масиву картографічних документів, що зберігається в фонді Ф.1542 "Колекція карт і креслень Київської губернії". 
 
У жовтні 2022 року між Державним архівом Київської області та Archival Information Systems / Архівні Інформаційні Системи було підписано договір на оцифрування майже 3 тисяч одиниць зберігання, більшість з яких мають великоформатний розмір і різний ступень фізичної збереженості.
В цій колекції представлені генеральні та поштові карти Київської та інших губерній, карти та плани сіл, військових поселень, міст, повітів Київської губернії, карти шляхів, земельних та лісових ділянок, селянських, поміщицьких та церковних земель, проектів будівель та мостів у населених пунктах Київської губернії та м.Києва, альбоми фотокреслень. Документи цього фонду датовані 1781-1919 роками.
Впродовж реалізації цього проекту буде створена інформаційно-пошукова база "Карти і креслення Київської губернії", завдяки якої можна буде здійснити пошук документів за населеним пунктом або датою та безпосередньо передивитися цифрову копію карти чи креслення.
Проєкт планується презентувати до уваги дослідників у лютому 2023 року в режимі он-лайн на сайті Державного архіву Київської області.
Довідково: Світовий Фонд Пам'яток є провідною незалежною організацією, що займається захистом визначних пам'яток та об'єктів культурної спадщини. За більше як 55 років роботи у більш як 700 визначних місць у 112 країнах світу, фахівці фонду довели ефективність підходів та методів для збереження культурного спадку по всьому світу.


Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.