АНОНС: Лекція "Українська мова в графіті Софії Київської"

Національний заповідник «Софія Київська» та Dom Майстер Клас організовують лекцію про графіті у Софії Київській

Під час лекції слухачі ознайомляться з низкою написів-графіті, що знаходяться на стінах Софійського собору. Хоча вони виконані церковнослов'янською мовою, яка стала для багатьох слов'янських народів мовою богослужіння та літератури (подібно до латинської мови для Західної Європи), у текстах графіті містяться виразні ознаки розмовної мови Руси-України.
 
Вони однозначно спростовують теорію появи української мови у XIV ст., яка ніби утворилась з єдиної "давньоруської мови", що її ніколи не існувало, та вказують, що розмовною мовою Руси-України була саме українська мова.
Лектор: В'ячеслав Корнієнко, історик-медієвіст, музеєзнавець, археолог, фахівець з епіграфіки.
Час: 23 лютого, середа, 19.00
Місце: https://211floor.com/stream/lektsiya-ukrainska-mova-v-grafiti-sofii-kiivskoi?fbclid=IwAR3WWudNwqkpnPKjR0F1-W1AfGWY0GmY9G8_MLs679GHyDC9L2QKMiM0gtA

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.