Спецпроект

З українським проєктом меморіалу в Бабиному Яру тепер можна ознайомитися онлайн

Концепцію меморіалізації Бабиного Яру, розроблену робочою групою при Інституті історії України НАНУ, буде винесено на широке обговорення в першій декаді жовтня. Наразі з проєктом вже можна ознайомитися онлайн.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час дискусії "Бабин Яр і українська культура пам'яті".

 

"Концепція, розроблена Академією наук, опублікована – після правок і 43 рецензій, і внесення правок після цих рецензій. Вона опублікована, і всі можуть з нею ознайомитися на сайті Академії наук. Найближчими тижнями Український інститут національної пам'яті винесе її на громадське обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що УІНП хотів провести консультації ще з іншими сторонами, у яких є концептуальні напрацювання, але виявилося, що вони не в завершеному вигляді, тому вирішено їх не чекати.

"Ми будемо починати найближчими тижнями. Я думаю, десь в першій декаді жовтня почнеться громадське обговорення", - уточнив голова УІНП.

Щодо тексту концепції він зазначив, що Інститут випустив брошуру – довідку про Бабин Яр і відкрив спеціальну платформу, де є ця брошура, яка завершується розділом про українську концепцію.

"Заходьте, читайте, надавайте пропозиції. І коли почнеться електронне обговорення на сайті Інституту національної пам'яті, будь ласка, користуйтеся інструментами електронної демократії", - закликав Дробович.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.