Спецпроект

Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту

Міністерство культури та інформаційної політики дозволило Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" передати в оренду на 15 років будинок колишньої контори єврейського кладовища.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, ідеться про єдину історичну споруду в Бабиному Ярі по вул. Юрія Іллєнка, 44.

 

Майбутній орендар − приватна фундація Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр". Частина науковців та громадськості вважають фактичним очільником і головним спонсором МЦГБЯ наближеного до Володимира Путіна російського олігарха Михайла Фрідмана.

Цей будинок, відповідно до рішення національного Оргкомітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р., був переданий Заповіднику для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Нині ж Мінкультури погодив передачу споруду в оренду МЦГБЯ.

Починаючи від 2017 року Заповідник проводив реставрацію та реконструкцію цієї будівлі, на що було витрачено понад 35 млн гривень бюджетних коштів.

Протягом 2017−2018 років за зверненням Міністерства культури та на замовлення Заповідника фахова Робоча група при Інституті історії України НАН України розробила концепцію та розгорнуту тематичну структуру експозиції майбутнього музею. Було створено декілька варіантів дизайну музейної експозиції. Її відкриття було заплановано до 80-х роковин трагедії. Але від 2019 року уряд президента Зеленського припинив фінансування усіх робіт.

Зі свого боку, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" намагався отримати в оренду будівлю колишньої контори. На замовлення Центру був розроблений проєкт реконструкції, що передбачає створення висотної надбудови, у самій конторі заплановано розмістити один з численних музеїв, які Центр планує створити у Бабиному Яру.

Відповідно до листа-погодження Мінкультури, воно наперед дозволило "проведення зміни, реконструкції, розширення, технічне обладнання" орендованої будівлі, а також створення нової наукової концепції та тематико-експозиційного плану Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

За даними Цензор.НЕТ, частина громадськості вже висловила сумнів щодо законності оренди приватною фундацією пам'ятки архітектури, яку передано у цільовий спосіб національному закладу для створення державного музею та на реконструкцію якої вже витрачено десятки мільйонів бюджетних коштів відповідно до проєкту, затвердженого державними органами.

Зокрема у листі-погодженні від Міністерства культури не сказано про те, кому саме має бути передано в оренду зазначену будівлю. Лист підписаний виконуючою обов'язки державного секретаря Тетяною Філіпченко, яка обіймає посаду директора департаменту фінансів міністерства.

Лист від Мінкультури був підписаний 31 грудня 2021 року, о 15.51, тобто наприкінці скороченого робочого дня в останній день року. Того ж дня відповідна інформація з'явилася на сайті Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.