АНОНС: Вишукані пам’ятки скіфської доби покажуть в Національному музеї історії України

Національний музей історії України – МІСТ на виставці «Скіфське золото» представляє унікальні пам’ятки скіфської доби із зібрання Музею історичних коштовностей України.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Історія скіфів, які мешкали у степах від Дону до Дунаю від середини VII до початку ІІІ ст. до Р.Х., є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю відзначаються їхні золоті предмети: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, особисті прикраси.

У декорі цих пам'яток відображено уявлення про навколишній світ, таємниці життя і смерті, силу володарів, естетичні смаки, технічні знання та вміння давніх скіфів.

Світове значення має колекція скіфських старожитностей, яку вже понад 50 років зберігає Музей історичних коштовностей України. Вишукані вироби, що неодноразово представляли Україну на міжнародних виставках та викликали захват закордонної публіки, експонуватимуться на виставці "Скіфське золото".

Це, зокрема, таємничий ритуальний предмет із зображеннями батальних сцен із кургану Передерієва Могила (Донецька обл.), оббивка горита із зображенням сцен із життя Ахілла з Мелітопольського кургану (Запорізька обл.), вишуканий комплект жіночих прикрас із Трибратніх курганів (Крим), меч у піхвах, декорованих зображеннями звірів, ажурна пластина зі сценою полювання, посуд для вина у формі рогу із запорізьких курганів.

У дні святкування 30-тої річниці незалежності України Музей запрошує вас помилуватися шедеврами давнього мистецтва на виставці "Скіфське золото" в Національному музеї історії України.


Час: 17 серпня, вівторок, 16:00. Вхід на відкриття лише за запрошеннями!


Місце:
м. Київ, вулиця Володимирська, 2


Акредитація ЗМІ за ФОРМОЮ

Кількість місць для ЗМІ обмежена. Додаткова інформація для ЗМІ: 093 219 59 45 (Наталя).


Виставка буде доступною для загального огляду з 18 серпня і триватиме до 20 вересня

Виставка відбувається під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України в межах заходів, приурочених до 30-тої річниці незалежності України.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.