У МКІП визначили музей, де може зберігатися «скіфське золото» до деокупації Криму

У Національному музеї історії України є всі належні умови для зберігання “скіфського золота”, на повернення якого Україна чекає з нетерпінням.

Про це в коментарі власному кореспонденту Укрінформу сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Катерина Чуєва.

 

"Ми з нетерпінням чекатимемо на повернення цінностей в Україну. Ми маємо визначений музей, куди вони мають повернутися. І як тимчасове рішення – Національний музей історії України, до того, як Крим буде деокуповано. І лише тоді, тільки після того, зможемо говорити про повернення цих цінностей до Криму", - наголосила вона.

За словами Чуєвої, Національний музей історії України має всі необхідні умови для збереження колекції.


Нагадуємо, що Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив рішення повернути колекцію "скіфського золота" на територію суверенної держави Україна.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"