Локація Музею Майдану здобула нагороду "Ukrainian Urban Awards"

Названо найкращі архітектурні проєкти України, здійснені за рік, що минув. Серед них – одна з локацій Національного музею Революції Гідності

4 червня урочисто нагороджено переможців конкурсу "Ukrainian Urban Awards 2021" у 10 номінаціях.

 

У категорії "Архітектура культурно-соціальних об'єктів та об'єктів транспорту" третю премію отримав виставково-освітній простір М³: Майдан. Меморіал. Музей, у народні названий "Кубом".

Від листопада 2019 до квітня 2021 року "Куб" стояв на алеї Героїв Небесної Сотні, де має бути збудовано Музей Революції Гідності. Тимчасова споруда стала способом продуктивно використати територію, допоки на ній обмежено можливість капітального будівництва. Металеве риштування, з якого виконано конструкцію, символізувало готовність закладу розпочинати будівельні роботи.

"Оскільки проєкти Музею та Меморіалу Героїв Небесної Сотні, які було обрано на архітектурному конкурсі, – це складні та тривалі процеси, для керівництва Музею стало вкрай важливим репрезентувати себе у публічному просторі. Зробити це на місці будівництва – найкраща ідея. Шість тижнів на концепцію, проєкт та втілення задуму – це ще той виклик. Погоджуючись, ми нагадали собі, що саме для таких проєктів ми створили "Urban Curators", – пояснюють архітектори.

Бачення творців павільйону докладно висвітлено на сайті команди "Urban Curators".

Цьогоріч за проєкти на українському конкурсі урбаністики голосували Рене Санджерс та Юліан Чаплинський, а головою журі став архітектор зі світовим ім'ям Хірокі Мацуура. 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.