У Німеччині судять 84-річного чоловіка, який ховав вдома нацистську зброю і танк

У німецькому місті Кіль почався суд над 84-річним чоловіком, якого звинувачують у зберіганні схованки зі зброєю нацистської епохи, в тому числі танка, в підвалі своєї вілли.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DPA.

 

Військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Прокуратура також звинуватила чоловіка, особа якого не називається відповідно до суворих законів Німеччини про захист даних, в тому, що він володіє мінометом, кулеметом і автоматами.

Крім того, в колекції були напівавтоматичні та повністю автоматичні пістолети, а також понад 1000 патронів.

Обшук вілли перетворився на дводенну операцію. 20 солдатам знадобилося близько дев'яти годин, щоб витягти з підвалу танк "Пантера", який важив майже 40 тонн. Обвинувачений стверджував, що купив танк в Англії на металобрухт.

Ключове питання, що стоїть перед окружним судом Кіля, полягає в тому, чи була зброя, що зберігалася на віллі, в робочому стані.

Звинувачення вважає, що це було так, і якщо суд погодиться, це означатиме, що зберігання порушує Закон про контроль за військовою зброєю і інші злочини, пов'язані зі зброєю.

Таке порушення закону карається позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.

Однак експерти, призначені судом, вважають, що тільки зенітна установка все ще може бути в бойовому стані, а інші предмети більше неможливо використовувати.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.