Канцлер Німеччини Олаф Шольц перебував під наглядом Штазі

Новообраний канцлер Німеччини Олаф Шольц на початку своєї політичної кар’єри перебував під наглядом служби держбезпеки Німецької Демократичної Республіки, відомої як Штазі

За даними видання Bild, Міністерство державної безпеки НДР збирало інформацію про Олафа Шольца протягом багатьох років, коли він був членом молодіжної організації СДПН у 1980-х роках. При цьому Штазі цікавилось поїздками Шольца у НДР, а також займалося стеженням за молодим політиком та адвокатом у Гамбурзі.

 

Як повідомляють журналісти, західні агенти Штазі під кодовими іменами "Кугель", "Густав", "Гізберт", "Конрад", "Хольм", "Хейне" та "Удо" повідомляли не менше 19 разів у період з 1978 по 1987 рік про Шольца та його про юридичну діяльність у Західний Німеччині. Відповідно до їхньої інформації, розвідник НДР "Кугель", викритий у 1993 році, надав не менше дванадцяти донесень із посиланнями на Шольца.

При цьому Bild підкреслює, що деяка інформація, яка стосувалася Шольца, пересилалася Штазі до КДБ.

Водночас голова Союзу асоціацій жертв комуністичної тиранії (UOKG) Дітер Домбровскі не бачить приводу для скандалу через контакти Шольца, які призвели до стеження Штазі, інформує RDN.

"У період розрядки Jusos вважали НДР взірцем для наслідування; тоді це було стандартом. Олаф Шольц зробив те саме, що й усі Jusos", – заявив Домбровскі.

Сам Олаф Штольц прокоментував: "Звичайно, я знаю той факт, що за мною також шпигували. Це некрасиво, але так воно і є".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.