Ні, Герман Герінг не говорив на Нюрнберзькому процесі цитати, яку йому приписують

«Щоб перетворити людей на рабів, владі треба лише нагнітати страх». Якщо вірити користувачам Фейсбука, це начебто сказав на Нюрнберзькому процесі нацистський воєнний злочинець Герман Герінг. Протягом листопада такі дописи поширюють тисячі користувачів. Однак у матеріалах суду немає жодних доказів існування такої цитати. Схоже висловлювання Герінга знайдено лише в книжці одного психолога за 1947 рік

Від редакції: "Історична правда" публікує переклад колонки Яна Руссецького про фальсифікацію авторства вислову "Щоб перетворити людей на рабів, владі треба лише нагнітати страх". 

Перший знайдений у Фейсбуці пост німецькою мовою, який поширив фотографію Герінга й приписану йому цитату, датується 9 жовтня 2020 року. Ось як він звучить: "На запитання: "Як могли німці все приймати?", Герман Герінг на Нюрнберзькому процесі". Далі йшла нібито цитата Герінга: "Це дуже просто й не має жодного стосунку до націонал-соціалізму. Це стосується людської природи. Це можна зробити за націонал-соціалістичного, соціалістичного, комуністичного, монархічного або демократичного режиму: єдине, що треба владі, щоб перетворити людей на рабів, це страх!". Картинку запостили й інші користувачі Фейсбука (наприклад тут, тут і тут).

У цілому, картинку поширили близько 1500 разів. Користувачі досі поділялися на французьких (наприклад, тут з 4000 поширень) і польських (тут з 408 поширень).

У протестах проти заходів проти коронавірусу 29 серпня в Берліні ці приписувані Герінгу слова процитував у публічній промові Роберт Кеннеді-молодший, племінник колишнього президента США Джона Кеннеді. Роберт Кеннеді-молодший відомий як поширювач теорій змови навколо Ковіду-19.

 

Скріншот з Фейсбуку, 17 листопада 2020 року

Фото справжнє

Гугл-пошук по зображеннях веде до оригінального фото з цієї картинки. На ньому зображений високопоставлений німецький націонал-соціаліст Герман Герінг 8 березня 1946 року під час Нюрнберзького процесу. Світлину можна знайти серед інших, які зберігаються в бібліотеці Гарвардського університету. Міжнародний військовий трибунал на історичному процесі над 24 головними військовими злочинцями націонал-соціалізму в 1946 році засудив Герінга як довірену особу Адольфа Гітлера до смертної кари

Станом на початок процесу 20 листопада 1945 року Герінг був найбільш високопоставленим нацистом, який залишався живим після смерті Гітлера, Йозефа Геббельса й Генріха Гіммлера. За нацистського режиму Герінг обіймав посади командувача Люфтваффе, заступника міністра внутрішніх справ і прем'єр-міністра Пруссії. 15 жовтня 1946 року за кілька годин до призначеної страти Герінг учинив самогубство.

Цитата фальшива

Пошук цитати у відкритих архівах Нюрнберзького процесу німецькою та англійською мовами не дав жодних збігів.

Один із перших результатів пошуку цитати Герінга в "Гуглі" за словами "страх" і "народ" привів AFP до сторінки, яка цитувала книжку судового психолога, у якій містилося схоже висловлювання Герінга. У книжці "Нюрнберзький щоденник", оригінал якої з'явився 1947 року англійською мовою, Густав Гілберт зібрав бесіди з провідними націонал-соціалістами. І з Герінгом у тому числі. У німецькому перекладі Герінг сказав у розмові з судовим психологом 18 квітня 1946 року у своїй камері:

"Природно, що народ не хоче війни. (…) Але зрештою, саме керівники країн визначають політику, і народ завжди легко змусити до співучасті, хоч би йшлося про демократію, про фашистську диктатуру, про парламент чи про комуністичну диктатуру". Психолог заперечує: "Є одна відмінність. У демократії народ має право голосу через своїх обраних представників, а в Сполучених Штатах оголошувати війну має право лише Конгрес".

Згідно з Гілбертом, Герінг відповів: "О, це все добре й гарно, але народ чи з правом голосу, чи без нього завжди можна змусити підкорятися наказам керівників. Це дуже просто. Нічого не треба робити, лише скажіть народові, що на нього напали, а пацифістам докоряйте браком патріотизму й твердіть, що вони наражають країну на небезпеку. Ці методи діють у будь-якій країні" (сторінка 270).

Висновок: Цитата, яку поширюють у "Фейсбуці", не належить Герману Герінгу. Вона фальшива. Навіть у подібних висловлюваннях у ході час бесід у його нюрнберзькій камері ані не трапляється слова "раби", ані не йдеться про те, що влада хоче перетворити своє або інше населення на рабів. Слово "страх" також відсутнє.






Радомир Мокрик: «Жменька нас. Малесенька щопта…»

Незгодних було багато. Але сміливості, затятості, було лише в жменьки. Ця боротьба – шістдесятників і дисидентів, вона неминуче ставала причиною самотності. Не тому, що всі «будували комунізм». А тому, що люди, зазвичай, просто хочуть жити. Нормально спокійно. Не кожен здатен до геройського чину. Не кожен може бути Стусом.

Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Наталя Дзюбенко-Мейс: Тільки пам'ять може зупинити безумство воєн і ненависті. Пам'яті Джеймса Мейса

3 травня виповнюється двадцять років з часу відходу у вічність американського дослідника історії України, виконавчого директора американської конгресової комісії по вивченню Великого Голоду 1932-33 років в Україні, професора Джеймса Мейса. Тема Голодомору ламала і мучила його. Ця тема випалила йому душу й призвела до трагічного кінця.

Дарця Веретюк : Національне Військове Меморіальне Кладовище. Як уніфікувати пам'ятні знаки?

Військові меморіальні комплекси - це не про нагромадження окремих пам'ятників і безпросвітну скорботу. Увесь комплекс є великим пам'ятником на знак шани і поваги до свідомого зрілого рішення чоловіків і жінок стати на захист країни і її територіальної цілісності. Це про їх подвиг, безвідносно віку, кольору шкіри, зросту, довжини волосся, релігійних вподобань, статків, професій та інших розрізнюючих ознак. Бо була одна на всіх ознака, котра всіх об'єднала — ідея свободи та незалежності.