В Івано-Франківську презентували третій том Енциклопедії ЗУНР

В Івано-Франківську, в Прикарпатському національному університеті імені Стефаника, презентували третій том Енциклопедії ЗУНР (Західно-Української Народної Республіки).

Про це повідомляє Івано-Франківська обласна рада.

 

"У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація третього тому "Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія".

Видання вперше в українській та світовій історичній науці презентує комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії – доби Західно-Української Народної Республіки", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що до створення третього тому Енциклопедії ЗУНР долучились більше сотні авторів. Серед них – науковці з Івано-Франківська, Тернополя, Львова та Чернівців. Роботу над дослідженням доби ЗУНР планують продовжити і видати четвертий том Енциклопедії.

Загалом на реалізацію цього проєкту з обласного бюджету Прикарпаття вже скерували майже 800 тисяч гривень. Більшість коштів були передбачені для реалізації програми щодо відзначення 100-річчя ЗУНР.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.