Історичний серіал «10 Днів незалежності України». Листопадовий зрив. ВІДЕО

Сьогодні вийшла друга серія історичного проєкту "10 Днів незалежності України". Листопадовий зрив: як одна ніч змінила історію українського Львова.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

У ніч на 1 листопада 1918 року українці без жодного пострілу здійснили військовий переворот, завдяки якому вирвали Львів з рук Австро-Угорщини та Польщі.

За дві години півтори тисячі українських військових захопили поліцію, пошту, всі залізничні станції, радіо, банки, відключили міський телефон і міжнародну телеграфну лінію.

Завдяки цьому вранці 1 листопада 1918-го на львівській міській Ратуші красувався синьо-жовтий прапор — так вперше з 1349 Львів знову опинився під керівництвом української влади.

Втім цього могло й не відбутися — на той момент на Львів претендували не лише українці, а й поляки.

І в останніх було більше шансів отримати Львів — австрійський намісник Карл фон Гуйн відмовлявся підтверджувати, що влада у Східній Галичині передається українцям, оскільки очільники Австро-Угорщини та Польщі вже домовилися про своє. У цій ситуації українцям треба було діяти впевнено і рішуче.

Як одна ніч змінила долю українського Львова і дала поштовх до появи Західноукраїнської Народної Республіки, яка згодом об'єдналася з Великою Україною в соборну державу — дивіться у другій серії проєкту "10 Днів незалежності України".

Довідково. Проєкт "10 Днів незалежності України" реалізовано Центром досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Команда проєкту: Володимир В'ятрович – автор та ведучий, Андрій Сайчук – сценарист, Леся Вакулюк – сценаристка, Яків Любчич – режисер, Михайло Смуток – виконавчий продюсер, Олександр Попенко – оператор, Костянтин Пузанкін – дизайнер, Олександр Климань – звукорежисер та композитор, Юлія Білоус та Катерина Бєслік – стиль, Кіра Лєтова та Олександра Корченкова – грим, Тетяна Колісник – редакторка соціальних мереж, Володимир Бірчак та Олеся Ісаюк – наукові консультанти, Микола Попелуха – редактор архіву, Ігор Малахов, режисер архіву, Ярина Ясиневич –продюсерка, Лідія Тополевська – фінансистка, Анна Олійник – директорка, Дмитро Гузій – юридична підтримка.


Нагадуємо,
що першу серію проєкту "Четвертий Універсал 22 січня 1918-го — перша українська незалежність" можна проглянути тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.