Історико-культурний заповідник у Дубно нагородить авторів фото історичних памяток

Державний історико-культурний заповідник міста Дубно оголошує спеціальну номінацію від проєкту «Via Regia Ukraine» у рамках фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки»

У спеціальній номінації від проєкту "Via Regia Ukraine" автоматично візьмуть участь подані на конкурс світлини всіх пам'яток одинадцяти міст п'яти областей України, через які, власне, і пролягає Via Regia — Королівський шлях — в Україні, а саме: Дубно, Рівне, Острог, Львів, Броди, Городок (Львівська область), Луцьк, Володимир-Волинський, Радомишль, Житомир та Київ.

"Королівський шлях" (лат. Via Regia) — це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв'язку між Східною і Західною Європою, довжина якого становить 4500 км. Йому вже понад 2000 років і ним поєднано 8 європейських держав. У 2005 році шлях був відзначений як "Великий культурний шлях Ради Європи". Проєкт "Via Regia Ukraine" реалізується Державним історико-культурним заповідником міста Дубно командою у складі керівника установи Леоніда Кічатого, заввідділу туризму Миколи Мандзюка, провідного спеціаліста Андрія Герасимчука.

У планах також місячник із написання та поліпшення статей у Вікіпедії українською про найвизначніші пам'ятки серед міст Королівського шляху. Можливо, він також включатиме створення матеріалів про матеріальну культурну спадщину України іншими мовами".

Спеціальне журі визначить три переможні світлини у цій номінації, а також відзначить авторів найкращих фото з кожного міста. Також будуть відзначені найактивніші учасники. Переможців очікуватимуть дипломи та призи від проєкту "Via Regia Ukraine".

Сторінка спецномінації у Вікіпедії: http://viaregia.wlm.photo.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.