У Полтаві оголосили конкурс на спорудження пам’ятника Петлюрі

Пам’ятник Симону Петлюрі спорудять у Полтаві після конкурсу. За його результатами визначать скульптора, чию задумку втілять біля обласного центру естетичного виховання

Про це повідомляє сайт Суспільне.Новини з посиланням на Полтавську ОДА.

Конкурс буде всеукраїнським, участь у ньому безоплатна. Окрім самого постаменту, розробник має спланувати і простір навколо нього. Кількість учасників необмежена.

Подати свої проєкти можна до 25 квітня. Після цього будуть громадські обговорення, а оголосити переможця журі має до 10 червня 2021 року.

Переможці конкурсу отримають премії із обласного бюджету:

  • І місце – 40 000 гривень;
  • ІІ місце – 20 000 гривень;
  • ІІІ місце – 10 000 гривень.

Сам пам'ятник також встановлюватимуть за гроші із бюджету області. Це погодила Полтавська обласна рада 2019 року.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.