Львівщина готується святкувати 155-річчя Митрополита Андрея Шептицького

У 2020 році Україна на державному рівні вшановує пам’ять одного із найвизначніших духовних лідерів - Митрополита Андрея Шептицького. Реалізація низки проєктів запланована і на Львівщині.

Про це інформують у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, передає Гал-Інфо.

Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові
Пам'ятник Митрополиту Андрею у Львові

Зокрема у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові та Львівському музеї історії релігії відбудуться виставкові мистецькі проєкти.

У музеї Андрея Шептицького Львівської Архиєпархії УГКЦ запланований показ виставки колекції особистих речей Митрополита Андрея. Тематичні заходи, присвячені постаті Митрополита Шептицького, відбудуться і в навчальних закладах, народних домах та бібліотеках області.

Також низку заходів проведуть на Яворівщині та у Прилбичах, родинному селі Шептицьких. У м. Винники облаштують стежку Шептицького.

У цьому році також заплановано видати біографію Митрополита Андрея, а також його працю "Як будувати рідну хату".

"Геніальність Митрополита Шептицького у тому, що бувши главою церкви, він займався підприємницькою діяльністю, а всі зароблені гроші вкладав в освіту, мистецтво, шпиталі, розвиток церкви, допомогу нужденним.

Митрополит Шептицький мав власне бачення ведення бізнесу, був прихильником інновацій, науки і новітніх технологій", - зазначила заступник директора департаменту з питань культури Ірина Гаврилюк.


Зазначимо, що 29 липня 2020 року минає 155-ть років з дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.12.2019 № 325-IX "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році" та рішення Львівської обласної ради від 24.12.2020 № 969 "Про проголошення 2020 року Роком митрополита Андрея Шептицького" прийнято розпорядження Львівської обласної державної адміністрації з відзначення у Львівській області 155-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького – видатного українського громадського і церковного діяча.

Розпорядження видали з метою гідного вшанування постаті Митрополита Андрея, проведення ювілейних заходів та популяризації його постаті.

Довідково. Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901–1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував греко-католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном.

Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.

Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.