Археологи розкопали незвичайну могилу воїна. 3-D-реконструкція

Археологи випадково виявили поховання воїна у містечку Чічестер, Велика Британія. Досліджували місцевість перед початком будівництва нових житлових будинків. Могилі близько 2 тис. років.

Знахідку відносять до часів пізньої залізної доби чи раннього римського періоду. Дослідники зазначають, що людських останків усередині не було, вони розклалися з часом. Все, що залишилося, - це прямокутна темна пляма від дерев'яного ложа чи настилу, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на HB Techno.

Археологи виявили зотліле поховання із мечем та керамікою
Археологи виявили зотліле поховання із мечем та керамікою
Джерело: Archaeology South-East / UCL

У могилі виявили збережені глиняні посудини та металеві елементи, призначення яких поки що невідомо. Найцікавішою знахідкою є залізний меч у піхвах. Їх прикрашали кріплення з мідного сплаву. Такі знахідки зустрічаються вкрай рідко.

"У цілому було багато дискусій про те, хто міг бути похований, як воїн. Чи справді він був воїном або просто похований з атрибутами одного з них? Предмети, виявлені в могилі, дають можливість припустити, що чоловік був важливою людиною", - зазначив археолог Джім Стівенсон.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.