"На честь масового вбивці". Долинський запустив фейк про назву київської вулиці. ОНОВЛЕНО

У низці ЗМІ, зокрема світових, з'явилася недостовірна інформація про нову назву однієї з вулиць Києва.

12 листопада Київрада присвоїла столичній вулиці ім'я генерал-хорунжого армії УНР Віктор Павленка (1886-1932).

 
Віктор Павленко
колаж прес-служби кмда

Настпупного дня голова Українського єврейського комітету Едуард Долинський написав у Facebook: "Вчора депутати Київради назвали вулицю на честь масового вбивці, ката і карателя Івана Павленка - нацистського колаборанта, військового злочинця, коменданта української допоміжної поліції і командира 109-го батальйону допоміжної поліції СС".

Повідомлення Долинського масово "підхопили" російські а проросійські ЗМІ. Крім того, новина "Українська столиця назвала вулицю іменем нацистського колаборанта" з'явилася на сайті Associated Press. Матеріал агентства поширили такі видання як New York Times та Washington Post

"Associated Press пише про перейменування вулиці в Києві на честь нацистського коллаборанта, а українські ЗМІ зберігають повне і абсолютне мовчання", - зазначив Долинський.

Неправдиву новину швидко помітили. Розбір фейку зробив, зокрема, журналіст Сергій Костеж.

"Я не знаю, що рухає Вами (звернення до Долинського - ІП) досі, хоча інформація перевіряється за 10 хвилин, я не знаю, навіщо Ви взяли участь в дискредитації України буквально на рівному місці, я не знаю, чому Ви, маючи можливість перевірити цю інформацію, не зробили цього навіть зараз, коли міжнародні ЗМІ поширюють фейк про те, що генерал Павленко був нацистом (що ображає пам'ять дійсно видатного генерала Віктора Павленка)", - пише Костеж у Facebook.

Прес-служба Київської міської державної адміністрації 14 листопада виступила із спростуванням фейку, наголосивши, що Віктор Павленко та Іван Павленко - різні люди.

"На превеликий жаль, деякі публічні особи поширили власні здогадки, що вулицю названо ім'ям Івана Павленка, чим спричинили негативний резонанс у міжнародному медіа-просторі.

Тему жваво підхопили не лише російські пропагандистські ЗМІ, а й авторитетні міжнародні видання.

Ми поважаємо думку кожного громадянина, однак переконливо просимо не поширювати фейки та радимо звертатися за роз'ясненнями до офіційних джерел", - йдеться у повідомленні на сторінці КМДА у Facebook.

Associated Press та американські видання виправили власні повідомлення, додавши уточнення від київської влади.

Доповнення. Вранці 15 листопада Долинський видалив всі попередні дописи про Павленка. У новому пості він вибачився "за те, що поспішив і, не розібравшись, поширив неправильну інформацію".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.