Спецпроект

Зеленський проігнорував офіційні урочистості у Бабиному Яру

Відсутність президента під час жалобних заходів у річницю трагедії Бабиного Яру спричинила скандал

Офіційні заходи в Києві, присвячені річниці трагедії в Бабиному Яру, розпочалися 29 вересня "Маршем пам'яті". Про це повідомляє "Укрінформ".

 
українська правда

Кілька сотень киян пройшли ходою, вшановуючи жертв розстрілів вересня 1941 року. Марш розпочався на вулиці Січових стрільців, на місці, де окупаційна нацистська влада наказала зібратися євреям Києва. Учасники маршу пройшли шляхом, яким 78 років тому люди йшли на розстріл. Хода завершилася біля пам'ятника "Менора" в історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".

Під час мітингу біля "Менори" рабин, голова Об'єднання юдейських релігійних організацій України Яків Блайх висловив обурення тим, що президент Володимир Зеленський не бере участь в офіційних заходах. Про це пише "Українська правда" з посиланням на рабина Моше Реувена Асмана.

"Вперше в історії незалежної України президент України не прийшов до Бабиного Яру 29 числа, він єврей, йому не треба.

Президент з прем'єр-міністром ходили щороку сюди, вони знали, що є такий Бабин Яр, треба поважати те, що було. А сьогодні президент, слава богу, прислав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде про те, що був Бабин Яр", - наводить видання слова Блайха.

Також УП із посиланням на власні джерела зазначає, що Зеленський у неділю був у Бабиному Яру, проте не афішував свою присутність. На підтвердження було додано кілька фотографій. 

 
УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

Проте, по-перше, президент підійшов не до "Менори", а до радянського пам'ятника жертвам розстрілів у Бабиному Яру. По-друге, на знімках помітно, що це відбулося вже ввечері 29 вересня - після того, як слова Блайха викликали резонанс.

Офіс президента ніяк не коментує відсутність Зеленського на офіційних заходах у Бабиному Яру.

 

Нагадаємо, вшанування пам'яті жертв розстрілів у Бабиному Яру на офіційному рівні за участі керівництва держави відбувалося в Україні з часів проголошення незалежності. У 1991 році голова Верховної Ради Леонід Кравчук у під час виступу в Бабиному Яру приніс вибачення єврейській громаді за злочини Голокосту, завершивши промову фразою ідишем. Надалі кожен український президент брав участь у жалобних заходах у День пам'яті жертв Бабиного Яру. За часів президентства Віктора Ющенка Бабиному Яру надано статус історико-культурного, а згодом історико-меморіального заповідника.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.