Американка знайшла на розкопках у Перу неушкоджену 1000-літню статуетку. ФОТО

Студентка американського Гарварда, яка брала участь в археологічних розкопках Моче в Сан-Хосе-де-Моро, Перу, виявила рідкісну неушкоджену статуетку.

Керолайн Кулідж копала в Перу в рамках річної програми з археології, коли побачила, як маленьке обличчя дивиться на неї крізь землю, пише "Новое время" з посиланням на The History Blog.

У результаті археологи виявили неушкоджену статуетку в первозданному стані, перший повний керамічний артефакт в цьому сезоні розкопок. Статуетка датується перехідним періодом між занепадом культури Моче і зростанням культур Ламбек, тобто близько 1000 років тому.

 
Harvard.edu

Відкриття Кулідж стало незвичайним ще і через відсутність інших об'єктів поблизу.

"Як правило, цей тип артефакту буває включений в поховання, але поруч з ним не було знайдено ніяких поховань", — сказала вона.

Археологи вважають, що статуетка символізує поширений в ті часи по всьому світу культ родючості.

Кулідж планує написати статтю про артефакт. За її словами, вона буде вивчати його склад і буде порівнювати його з аналогічними знахідками, виявленими в останні роки на цьому місці, щоб визначити "його культурну значимість і те, як він вписується в хронологію регіону".

Як повідомлялося, під час реставрації Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії знайшли любовну записку XVIII-XIX століть.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.