Спецпроект

Найкращий проект Меморіального центру Голокосту в Києві: журі не змогло визначитися

29 липня відбулося засідання журі в рамках другого етапу архітектурного конкурсу на найкращий проект майбутнього Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру. За результатами засідання було прийняте рішення відтермінувати оголошення переможця та продовжити зустріч журі восени цього року.

Члени журі оцінювали 5 проектів, повідомили в прес-службі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

"Ми прагнемо, щоб проект-фіналіст відповідав рівню знакової будівлі світового масштабу, про що було заявлено на початку архітектурного конкурсу. Тому нам потрібен додатковий час, аби прийняти правильне рішення", — коментує продовження засідання журі виконавчий директор та директор зі стратегії Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) Яна Барінова.

 
Засідання журі конкурсу
прес-служба BYHMC

Під час обох етапів конкурсу члени журі оцінюють проекти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями. Вони беруть до уваги не тільки архітектурне рішення та дизайн, а також унікальність та новаторство концепції, складність її втілення та інтеграції у наявний ландшафт Бабиного Яру та міського простору довкола нього.

"Усі п'ять представлених проектів вартісні. Після першого етапу конкурсу команди значно допрацювали їх на основі рекомендацій журі. Адже ми прагнемо відшукати найкраще поєднання сильної концепції з органічною інтеграцією проекту у простір Бабиного Яру. Оскільки до конкурсного журі входять архітектори світового рівня, й дехто з них не зміг бути присутнім на засіданні 29 липня, усі дійшли згоди, що остаточне рішення потрібно прийняти у повному складі", — розповідає Бенджамін Хосбах, директор компанії [phase eins], Берлін, яка виступила організатором конкурсу.

До речі, [phase eins] також проводила конкурс на кращий проект меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Нагадаємо, архітектурний конкурс на кращий проект Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Усього надійшло 165 заявок із 36 країн світу. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро:

BURØ architects, Україна;
Diller Scofidio + Renfro, США;
Eisenman Architects, США;
Dorte Mandrup A/S, Данія;
KAAN Architecten, Нідерланди;
merz merz gmbh & co. kg, Німеччина;
querkraft architekten zt gmbh, Австрія;
RICHTER MUSIKOWSKI Architecten PartGmbB, Німеччина;
STUDIO ODILE DECQ, Франція;
Wolfgang Tschapeller ZT-GmbH, Австрія.

Перший етап конкурсу завершився 4 травня. За його результатами члени журі обрали 5 найкращих проектів із 10 представлених командами архітекторів та ландшафтних дизайнерів.

Сторінка архітектурного конкурсу із детальним складом журі, викладом конкурсних вимог та описом процедури за посиланням.

Як повідомлялося, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.