Спецпроект

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

"Спираючись на свій досвід та знання, можу запевнити, що ми дуже уважно віднеслися до заяви українських істориків та наразі знаходимося в контакті з відповідними українськими державними установами з цього приводу".

Від "Історичної правди": 28 березня ми опублікували "Лист-застереження українських істориків з приводу планів зведення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Цим листом історики зреагували на заяву про створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

Підписанти висловилися за те, щоб у майбутньому меморіалі було вшановано всіх загиблих у Бабиному Яру в різні періоди історії, незалежно від їх національності та політичних поглядів.  

Керівництво Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" зреагувало й надіслало відповідь на лист.  


----------

Офіційне звернення щодо

Листа-застереження українських істориків з приводу планів зведення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Шановні пані та панове,

Я ретельно прочитав декларацію, що її було опубліковано на сайті "Історична правда" від 28 березня.

Я особливо поважаю позицію, що її викладено у пункті 1: "Ми повністю підтримуємо ідею створення в столиці України Меморіалу з музейною, науковою та освітньою складовими, присвяченого історії та пам’яті про Голокост".

Як Ви вже знаєте, місія нашої організації – створення унікального простору, який би сприяв міжнародному діалогу та злагоді, створюючи платформу для дискусій з питань толерантності, справедливості й поваги і вибудовуючи порозуміння між культурами.

Ваші коментарі та зауваження з приводу Бабиного Яру і особливості цього місця будуть розглянуті у розгорнутому форматі Науковою радою, що наразі формується (радниками майбутньої Ради може стати кожен охочий зі вчених).

Спираючись на свій досвід та знання, можу запевнити, що ми дуже уважно віднеслися до Вашої заяви та наразі знаходимося в контакті з відповідними українськими державними установами з цього приводу.

Я сподіваюся, що в майбутньому ми будемо мати можливість обмінятися думками з метою зробити наш проект більш привабливим як для України, так і для міжнародної спільноти.

З найкращими побажаннями,

Марек Сівець

CEO 

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.