У Києві відкрили виставку про звільнені у 2014-му міста сходу України. ФОТО

1 липня у вікнах Укрінформу відкрилася фотовиставка «Вертаємо своє» до 5-річчя звільнення міст сходу України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 
Фото: УІНП

Ця виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті та УНІА «Укрінформ». У виставці використано 16 фотографій кореспондентів Укрінформу.

Світлини розповідають про життя 5-ти міст сходу України – Маріуполя, Слов’янська, Краматорська, Бахмута, Мар’їнки, – що були звільнені у 2014 році українськими військовими від окупації російськими найманцями.

«У наших вікнах в центрі мирного міста, поруч з театрами, бутиками, поруч з людьми, які мирно гуляють, з’явилися фотознімки, які зупиняють ті миті, які є трагічними, складними для нашої країни, але які показують нам ціну повернення свого: наших територій і наших людей», – говорить генеральний директор УКРІНФОРМу Олександр Харченко.

 
Фото: УІНП

На світлинах представлена техніка та спорядження української армії на початку війни, зруйновані російськими бойовиками будинки в деокупованих містах та знищені українськими військовими позиції найманців.

А, головне, обличчя військових, які звільняли українські міста Донеччини і Луганщини, захищаючи територіальну цілісність України. Ця виставка розповідає про героїзм і перемоги українських вояків.

 
Фото: УІНП

«Я часто повторюю фразу почуту від знайомого ветерана: «Ми оберігали вас від війни, ми перестаралися». Так і є. Усі, хто не був на війні, хто був тут, у тилу, всі повірили, що війна дуже далеко. Хтось навіть повірив у те, що війни немає, що від неї можна сховатися, що її можна забути.

Це насправді шлях до поразки, адже надзвичайно важливо розуміти, що війна триває, потрібно мобілізувати всі сили суспільства на захист України і елементом, власне, цієї мобілізації є нагадування про героїчні вчинки тих людей, які пройшли через цю війну», – закцентував Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.

 
Фото: УІНП

На відкритті ветеран російсько-української війни, кавалер Ордену «За мужність» ІІІ ступеню, заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Терещенко зауважив:

«Коли вийти на Хрещатик, тут у Києві, прогулятися по вулиці, напевно, не складається враження, що десь йде війна, що в цей час хтось ризикує своїм життям, хтось його віддає.

І саме такі виставки дають нам можливість зрозуміти, що якби в тому чотирнадцятому році не загинули хлопці і не звільнили ці міста, можливо, війна дійшла би до Києва.

Адже саме тоді РФ перевіряла нас на міцність і, отримавши такий спротив, вона зупинилася там. Ми повернемо наші міста, ми повернемо Крим і Україна буде єдиною і незалежною».

 
Фото: УІНП

Воїн Першого батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Володимир Пастушок розповів:

«Я зараз часто співпрацюю з молоддю з деокупованих у 2014-му році територій. Нещодавно один старшокласник мені сказав: «Ми би зараз просто не дозволили, щоб хтось до нас приїхав розповідати про «маладиє рєспубліки» і загарбувати наші території».

І такі думки в молоді завдяки тому, що ми звільнили ці міста і принесли в душі населення Україну. І я впевнений, що більше такого в нас не повториться».

 
Фото: УІНП

Виставку організували: Український інститут національної пам’яті, УНІА «Укрінформ».

Над нею працювали: Аліна Карбан, Петро Бей, Роман Кулик, Владислав Куценко, Зоя Бойченко.

Фотографи: Дмитро Смольєнко, В'ячеслав Мадієвський, Маркіян Лисейко, Олексій Сурков.

Художник: Нікіта Тітов. Дизайн: Ганна Беркутова.

 
Фото: УІНП

Довідка.

У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Агресія путінської Росії стартувала з окупації та анексії Криму, невдалої спроби запуску проєкту «Новоросія», масованих артилерійських обстрілів з території Російської Федерації та відкритим вторгненням російської регулярної армії на сході України.

Приблизне число жертв в Україні від бойових дій оцінюють від 30 до 35 тисяч. Із них – понад 7 тисяч загиблих (цивільних і українських військових).

Майже 1,5 мільйона мешканців Сходу України вимушено залишили домівки. Знищено інфраструктуру окупованих регіонів, 27% промислового потенціалу Донбасу незаконно переміщено до Росії.

Для більшості громадян України напад Росії став шоком. І в колективній пам’яті українців літо 2014-го року найсильніше запам’яталось трагічними втратами українського війська під час боїв за Іловайськ та вздовж українсько-російського кордону.

Але влітку 2014-го року українські військові здобули і низку важливих перемог, які не дали окупантам повністю захопити навіть Донецьку та Луганську області.

5 років тому були звільнені ключові міста Донецької області: Лиман (4 червня 2014 року), Маріуполь (13 червня 2014 року), Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка та Костянтинівка (5 липня 2014 року), Бахмут (6 липня 2014 року), Торецьк (21 липня 2014 року), Авдіївка (30 липня 2014 року), Красногорівка (1 серпня 2014 року), Мар’їнка (5 серпня 2014 року), та Луганської області: Рубіжне (21 липня 2014 року), Севєродонецьк (22 липня 2014 року), Лисичанськ (24 липня 2014 року).

Війна загострила питання консолідації української нації як запоруки національної безпеки. Активний наступ військ РФ на території України вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави у лавах Збройних Сил України, Національної гвардії України, добровольчих формувань та масового волонтерського руху.

Сьогодні російсько-українська війна на Сході України триває. З різною інтенсивністю, яка неспівставна з бойовими діями 2014–2015 років, але вона не зникла з порядку денного України та світу.

Вертаємо своє!

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.