Рід Шептицьких сягав XIII століття. Історики знайшли втрачені генеалогічні документи

Генеалогічні таблиці родини Шептицьких знайшли історики в ході збору експонатів для Музею родини Шептицьких. Вважалося, що документи в 1939 році знищили більшовики.

Генеалогічні таблиці знайшли у фондах Національної бібліотеки імені Вернадського, пише Інформаційний ресурс Української греко-католицької церкви. Їх упорядкував батько Андрея і Климентія Шептицьких – Ян Кантій Шептицький.

Документи простежують лінію роду Шептицьких до 1284 року – часів Галицько-Волинського Королівства. Підтверджують також спорідненість Шептицьких із королівськими домами Італії, Іспанії, Португалії та королем Речі Посполитої Яном ІІІ Собеським.

 
фото: іван матковський
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

Також знайшлася грамота про надання у 1871 році імператором Францом-Йосифом І графського титулу Шептицьким і надання родинного герба.

 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ
 
ФОТО: ІВАН МАТКОВСЬКИЙ

«Незабаром презентуватимемо матеріали всім охочим зі своїми коментарями», – каже львівський науковець, дослідник біографії блаженного Климентія Шептицького д-р Іван Матковський.

Музей родини Шептицьких планується відкрити у Львові на базі парафії Блаженного священномученика Климентія Шептицького.

Як повідомлялося, в Центральному державному історичному архіві у Львові знайли неопублікований заповіт митрополита Андрея Шептицького.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.