АНОНС: Науковий симпозіум про Берестейську унію

Український католицький університет запрошує на науковий симпозіюм «Берестейське поєднання 1596 року в контексті унійних процесів минулого та пошуку сучасних моделей церковної єдности».

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-центрі УКУ.

 

На першому засіданні обговорять еклезіологічні аспекти цієї унії, їхній вплив на процеси конфесійних поділів та на інші спроби церковного поєднання в українських землях.

На другій сесії буде продискутовано подальший розвиток унійних ідей в лоні УГКЦ та її досвід і вклад у пошук сучасних моделей єдности Церкви Христової в рамках міжнародного екуменічного діялогу.

У симпозіюмі візьмуть участь відомі й молоді дослідники унійної проблематики з різних міст України, а також із Німеччини, Польщі, США та Швейцарії.

 


Час: 28 жовтня, четвер, 13:30


Місце: Київ, вул. Мазепи 10-А (кількість місць обмежена у зв'язку з карантинними обмеженнями, тому передбачено онлайн-трансляцію заходу на "Живому ТБ").


Частина 1 "Еклезіологічні аспекти Берестейської унії" о 13:30

Частина 2 "У пошуках сучасної моделі церковної єдности" о 16:30

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.