Для перейменування вулиць Києва стали обов'язковими консультації з мешканцями

Відтепер перейменування вулиць, провулків, проспектів, бульварів, узвозів і проїздів Києва відбуватиметься лише після консультації з мешканцями, які там живуть.

Відповідне розпорядження підписав Київський міський голова Віталій Кличко, повідомило "Дзеркало тижня" з посиланням на прес-службу Київської міської державної адміністрації.

"Тепер перейменуванню вулиць, провулків, проспектів, бульварів, узвозів і проїздів передуватимуть обов'язкові консультації з мешканцями, які там постійно проживають. Відповідне нововведення запроваджено розпорядженням Київського міського голови", - йдеться у повідомленні.

Організація консультацій покладається на ініціатора перейменування об'єкта топоніміки. Форму консультації з мешканцями він зможе визначати самостійно. Це можуть бути громадські слухання, збори, збір підписів, зустрічі.

"Результати консультацій подаються на ім'я Київського міського голови одночасно з ініціативою про перейменування, крім випадків, коли ініціатива про перейменування оформлена та підтримана як електронна петиція", - додали у КМДА.

У прес-службі звернули увагу на те, що відповідні зміни не стосуються пропозицій про найменування нових вулиць, перейменування мостів, скверів, парків тощо, а також присвоєння імен юридичним особам комунальної форми власності.

Протягом 2014-2018 років у столиці перейменували 206 об'єктів. При чому перейменування часто викликали значний суспільний резонанс серед жителів Києва.

Як повідомлялося, 6 грудня в Києві перейменували  дві вулиці, провулок та площі.

Вулиця Курська одержала нову назву на честь генерала Геннадія Воробйова.

Київрада змінила порядок найменувань столичних вулиць на честь померлих осіб.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.