АНОНС: Лекція: Київські адреси Розстріляного відродження

Трьом найяскравішим постатям «Розстріляного відродження»: Євгену Плужнику, Валеріану Підмогильному і Григорію Косинці, трьом найближчим друзям в колі літераторів, присвячується ця лекція. Вони безмежно любили Київ…

Про це повідомляє "Киевский КОД".

 

Доба Українського Ренесансу припадає на період, коли столицею радянської України був Харків. Мистецька богема потягнулася туди.

Проте не всі митці уподобали нову столицю. Багатьом більше до душі та для творчості припав стародавній сивий Київ. І вони залишилися. Тут розквітнув їхній талант і кохання, вони стали свідомими, успішними і щасливими. Тут їхнє життя перетворилося на пекло. Тут вони отримали вирок і ступили на шлях у вічність…

"Ми вирушимо у віртуальну екскурсію Києвом 20-х і 30-х років. Ви дізнаєтесь, в яких будинках жили письменники, якими вулицями ходили, де і з ким збиралися і спілкувалися, як виглядали їхні оселі, де відбувалися найважливіші події їхнього життя.

Ви побачите Київ – місто початку минулого сторіччя очима самих письменників та їх героїв. Ви дізнаєтесь про останні дні життя письменників у Києві із спогадів їхніх дружин, друзів та агентурних донесень, що зберігаються в архівах СБУ" - повідомляють організатори.

Окрема сторінка – дружини письменників, музи митців за життя та берегині їхньої творчості і пам'яті після загибелі.

Лектор: Алла Бондаренко

Час: 13 січня, неділя, 13:00

Місце: Контрактова площа, 7, Київ

Вартість: 170 грн (150 грн для власників карти КОД), квитки за телефонами 063 923 82 23, 098 609 3352

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.