Словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби. ФОТО

Східноcловацький музей у Кошице представив два унікальних бронзових шоломи, які знайшов місцевий грибник у 2017 році недалеко від села Трговіште.

Чоловік, який під час збору грибів натрапив на шоломи, тримав їх у себе вдома кілька місяців, а нещодавно вирішив передати знахідку в музей, повідомляє "Новое время" з посиланням на словацький сайт Spectator.

"Це дорогоцінне відкриття складається з двох бронзових шоломів. Були також дві пари захисних щічних подушок і два спіральних захисних пристрої", — сказав Роберт Полак, директор музею.

 Фото: František Iván, TASR

Хоча автор знахідки вирішив залишитися анонімним, він вказав археологам місце, де знайшов шоломи. Вартість знахідки оцінюється в 60 000 євро, зараз вона є власністю держави.

 

Відкриття шоломів епохи бронзи рідкісні не лише у Словаччині, а й у всій Європі. Шоломи з Трговіште виконані в західноєвропейському стилі з двох бронзових пластин. Прикрашені боки з'єднані з центральною гребінкою, яка має отвір для кріплення декоративного шлейфа. Інші отвори з боків і на нижньому краю слугували для прикріплення захисту щік.

 

Походження шоломів Трговіште залишається неясним. Імовірно, вони були продані для еліти місцевого суспільства — військових начальників. Шоломи використовувалися і ремонтувалися. Вони були радше символом статусу носія, символом його положення і сили, ніж захисним спорядженням.

Подібні шоломи були знайдені в інших містах Словаччини, але вони були зроблені тільки з одного листа бронзи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.