Вийшов трейлер українсько-словацького серіалу «Слов’яни». ВІДЕО

Вийшов трейлер українсько-словацького історичного серіалу з елементами фентезі «Слов’яни», який знімали у селі Дениші під Житомиром.

Про це йдеться на сторінці серіалу у Фейсбуці.

Кадр із серіалу
Кадр із серіалу

"Трейлер нашого серіалу "Слов'яни", який створювала міжнародна команда за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, вже доступний українською мовою", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що містичний світ вірувань та міфології древніх слов'ян тісно переплівся з реальністю у житті юної травниці Драги, яка вивчає магію, щоб допомогти своєму брату, але поява чужинця змінює її долю назавжди.

12-серійний українсько-словацький серіал із елементами фентезі ґрунтується на реконструкції історичного періоду VI століття, в якому імена та образи головних героїв – невигадані.

Головний герой стрічки – перший відомий за іменем слов'янський князь Влад. В основі фільму лежать традиції та міфологія древніх слов'ян.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.