Словацький національний архів передав копії архівних документів для українських архівів

Державна архівна служба України за безпосередньої участі Посольства України в Словацькій Республіці та за сприяння Міністерства закордонних справ України отримала від Словацького національного архіву копії архівних документів української тематики

Про це повідомила Державна архівна служба України.
 
Серед переданих документів - документи з фонду "Крайовий уряд в Братиславі (1920) 1928–1938 (1940) – Президія", архівні коробки № 227 (інвентарний номер 604) та № 32 (інвентарний номер 607), фонду "Міністерство внутрішніх справ (1938–1938)", архівна коробка № 14 (інвентарний номер 136), фонду "Міністерство закордонних справ (1939–1945)", архівні коробки № 112 та № 113 (інвентарний номер 65) та № 967 (інвентарний номер 453), фонду "Поліцейський директорат в Братиславі, 1920–1950", архівна коробка № 492 (інвентарний номер 2664, sign MAT 218/15).
За змістом отримані копії архівних документів та зразки філокартичних матеріалів, які хронологічно належать до 1936–1939 років, стосуються життя Чехословацької провінції "Підкарпатська Русь" ("Закарпатська Україна" тощо), її населення – "руських з України" і у сукупності дають окремі відомості і формують нові уявлення про соціально-економічний стан та обставини життя в Чехословаччині, передусім у її провінції, яка географічно відповідає сучасній Закарпатській області етнічних українців (Закарпаття, Пряшівщина, Велика Україна в Подєбрадах) і разом з іншими, наявними у фондах ЦДАЗУ та Держархіву Закарпатської області документами цієї тематики, створюють відповідний цілісний документальний комплекс "Українці на території Чеських та Словацьких державних утворень".
Словацький національний архів надав згоду на використання копій цих архівних документів у науково-дослідній та просвітницькій діяльності українських архівів, перш за все у заходах, присвячених 30-й річниці незалежності України та інших інформаційних заходах (виставкові та видавничі проєкти, у т. ч. онлайн, з публікацією на офіційних вебсайтах Укрдержархіву, ЦДАЗУ, Держархіву Закарпатської області) із зазначенням пошукових даних та місця зберігання оригіналів цих документів. Завдяки цьому документи стануть доступними й для користувачів.
Це, перший крок у відновленні переговорного процесу між українською та словацькою сторонами у напрямку налагодження двостороннього міжвідомчого співробітництва в сфері архівної справи, підписання Меморандуму про співробітництво та реалізації спільних проєктів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.