АНОНС: Як писати військову історію України? – Дізнайтеся на "Книжковому Арсеналі"

Як писати та видавати українську військову історію? "Герої чи зрадники?" — які проблеми формування українського мілітарного пантеону? Яка різниця між історією українського війська та українською військовою історією? "Свої серед чужих, чужі серед своїх" — як писати про мілітарну історія періодів бездержавності?

Щодо цих питань розмову вестимуть українські військові історики: Олег Фешовець, Володимир В’ятрович, Кирило Галушко, Богдан Галайко, Михайло Слободянюк, Андрій Руккас, Володимир Бірчак, Михайло Галущак, Ростислав Пилявець. Перелік учасників круглого столу "Як писати військову історію" — на сайті Інституту національної пам’яті.

Захід проходить в рамках спеціалізованої програми "Історія: (не)засвоєні уроки", яку курує Український інститут національної пам’яті під час VI Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Програма заходів за лінком. Також стежте за оновленням інформації на сторінці історичного майданчика УІНП у мережі Facebook. Інформація про умови входу на територію фестивалю "Книжковий Арсенал" тут.

 

Учасники круглого столу

Дмитро Адаменко                  

історик, видавець

Володимир Бірчак                  

Галузевий архів Служби безпеки України, Центр досліджень визвольного руху

Віктор Брехуненко                

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського

Володимир В’ятрович            

Український інститут національної пам’яті

Богдан  Галайко                     

Науково-дослідний інститут українознавства

 

Михайло Галущак                  

Науково-дослідний інститут українознавства

Валерій  Грицюк                    

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Сергій Громенко                    

Радіо "Свобода"

Олександр Дєдик                    

Науково-дослідний інститут українознавства

Михайло Ковальчук              

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського

Максим Майоров                    

Український інститут національної пам’яті

Василь Павлов                          

Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт"

Артем Папакін                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Печенюк                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Ростислав Пилявець               

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Павло Подобєд                         

Український інститут національної пам’яті

Олексій Руденко                      

Геральдична палата

Андрій Руккас                         

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Григорій Савченко                  

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Сергій Сегеда                           

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Євген Синиця                            

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Михайло Слободанюк             

Науково-дослідний інститут українознавства

Олексій Сокирко                        

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Ігор Срібняк                             

Київський університет імені Бориса Грінченка

Володимир Тиліщак                

Український інститут національної пам’яті

Денис Толочко                         

Науково-дослідний інститут українознавства

Ярослав Файзулін                   

Український інститут національної пам’яті

Олег Фешовець                        

Науково-дослідний інститут українознавства, видавництво "Астролябія"

Ігор Фурман                             

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського

Тарас Чухліб                             

Інститут історії України НАН України

1 квітня 2016 року, 11.00 – 12.45.

Місце: м. Київ, Мистецький Арсенал (вул. Лаврська, 10-12)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Громадський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт", Видавництво "Астролябія".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.