На «Книжковому Арсеналі» діятиме історичний майданчик від УІНП. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

Спеціальну програму "Історія: (не)засвоєні уроки" на "Книжковому Арсеналі" 20-24 квітня куруватиме Український інститут національної пам’яті.

В українців не згасає сплеск зацікавлення до минулого. На порядку денному – відновлення раніше замовчуваних фактів історії та спростування міфів радянської та сучасної російської пропаганди.

Природно, що видавці реагують на запит читачів, тож цього року на VI Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал" буде багато книг саме на історичну тематику. А тому організатори вирішили виокремити тематичний майданчик для представлення історичних видань.

Спеціальна програма "Історія: (не)засвоєні уроки", яку куруватиме Український інститут національної пам’яті, передбачає не лише презентацію новинок на історичну тематику, але й публічні дискусії, лекції, авторські зустрічі та окремий литовський майданчик.

Історики, дослідники, письменники та журналісти говоритимуть, зокрема, про уроки Чорнобиля, місця пам'яті та політику пам'яті, визвольний рух та його дослідження, військову історію.

Серед учасників заходів: письменниця Оксана Забужко, правозахисник та публіцист Мирослав Маринович, художник Ростислав Лужецький, журналістка "Новой газеты" Олена Рачова, історики Володимир В’ятрович, Кирило Галушко, Руслан Забілий, Іван Патриляк, Олег Стецишин та багато інших цікавих спікерів.

За оновленням інформації можна стежити на сторінці події у мережі Facebook.

 

20-24 квітня 2016 року

Місце: Мистецький Арсенал, зал "Къырым" (вул. Лаврська, 10-12),  Музей Івана Гончара (вул. Лаврська, 19)

Розклад заходів історичного майданчика

20 квітня, середа, зал "Къырым"

18.30—20.00 Дискусія  "Як Чорнобиль наблизив розпад СРСР? Як впливає на Україну?"

Учасники: Оксана ЗАБУЖКО, Сергій МИРНИЙ, Олесь ШЕВЧЕНКО, Володимир В’ЯТРОВИЧ

Модератор Сергій ГРОМЕНКО

21 квітня, четвер, зал "Къырым"

11.00—12.45 Круглий стіл  "Військова історія України"

Участь беруть українські військові історики: Олег ФЕШОВЕЦЬ, Володимир В’ЯТРОВИЧ, Кирило ГАЛУШКО,Богдан ГАЛАЙКО, Михайло СЛОБОДЯНЮК, Андрій РУККАС, Володимир БІРЧАК, Михайло ГАЛУЩАК, Ростислав ПИЛЯВЕЦЬ та інші

17.00—17.50 Дискусія "Місця пам’яті в Україні, політика пам’яті й історична пам’ять"

Учасники: Андрій РЄПА, Микола РЯБЧУК, Володимир В’ЯТРОВИЧ, Володимир КУЛИК, Світлана ШЛІПЧЕНКО Модератор Сергій Гірік

22 квітня, п'ятниця, зал "Къырым"

12.00—12.50 Освітня, музейна, видавнича діяльність Центру дослідження геноциду і резистенції мешканців Литви

Учасники: Еугеніюс ПЕЙКШТЯНІС, Гінтарє ЯКУБОНЕНЕ, Едіта ЯНКАУСКЕНЕ

13.00—13.50 Книга "В’ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою. Історія життя та діяльності В’ячеслава Чорновола"

Учасники: Василь ДЕРЕВІНСЬКИЙ, Валентина ЧОРНОВІЛ, Тарас ЧОРНОВІЛ, Мирослав МАРИНОВИЧ

15.00 — 15.50 Як зацікавити історією дітей. Литовський досвід

Учасники: Едіта ЯНКАУСКЕНЕ, Дарюс ЮОДІС, Гінтаре ЯКУБОНЄНЕ, Вітаутас ЛАНДСБЕРГІС, Василь КАПКАН, Петро МАЦКЕВИЧ

17.00—17.50 Читання прози про УПА з нагоди виходу книжки "Лісові хлопці"

Учасники: Людмила ТАРАН, Дмитро КНЯЖИЧ, Марина МІРЗАЄВА

Члени журі: Василь ПОРТЯК, Василь КАРПЮК

23 квітня, субота, 

зал "Къырым"

11.00—11.45 Презентація книги "Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу"

Олександр ГАЛЕНКО, Олесь КУЛЬЧИНСЬКИЙ (видавництво Жупанського)

13.00—13.45 Лекція "100 війн за Україну" Віктора САВЧЕНКА, історика, сценариста, письменника, автора науково-популярних книг з історії України

музей Івана Гончара:

14.00—16.00 "Збереження пам’яті про визвольну боротьбу у Литві й Україні". Презентація українського перекладу книги Юозаса Лукши Даумантаса "Браття лісовії (литовські партизани)"

Дискусія Учасники: Володимир В’ЯТРОВИЧ, Руслан ЗАБІЛИЙ, Іван ПАТРИЛЯК, Арвідас АНУШАУСКАС, Василь КАПКАН, Вітаутас ЛАНДСБЕРГІС, Дарюс ЮОДІС. Відкриття виставки про литовських партизанів "І вони також уміли радіти..."

за участю Еугеніюса ПЕЙКШТЯНІСА, заступника директора Центру дослідження геноциду і резистенції мешканців Литви, директора Музею жертв геноциду Литви

16. 00—16.45 Презентація видавничих проектів УІНП "Національна пам’ять: без знання минулого не збудуємо майбутнього"

зал "Къырым":

17.00—17.50 Презентація та обговорення книги "Бандерівський інтернаціонал"

За участю автора Олега СТЕЦИШИНА

18.00—18.50 Зустріч з авторами книги "Війна і міф. Невідома Друга світова"

За участю Володимира В`ЯТРОВИЧА, Олександра ЗІНЧЕНКА, Максима МАЙОРОВА

24 квітня, неділя, зал "Къырым"

12.00—12.45 Презентація серії книг "Історія без цензури"

Спільний проект видавництва "Клуб Сімейного Дозвілля", Інституту історії України НАН України, Українського інституту національної пам`яті, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, громадського просвітницького проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт". За участю упорядника серії Кирила Галушка та авторського колективу

13.00—13.50 Авторська зустріч із художником Ростиславом Лужецьким "Тінь минулого: як тоталітарний простір впливає на сьогодення"

17.00—17.50 Презентація спогадів людей, які пройшли крізь ГУЛАГ "58-ма. Невилучене"

За участю Олени РАЧОВОЇ, журналіста "Новой газеты"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.