Продано фотографію айсберга, який потопив "Титанік". ФОТО

Фотографія айсбергу, який, за припущеннями, став причиною катастрофи "Титаніку", була продана на аукціоні у Британії за 21 тисячу фунтів (737 тисяч грн).

Про це повідомляє SkyNews.

Знімок зроблено вранці 15 квітня 1912 року, через кілька годин після зіткнення величезного пасажирського пароплава з айсбергом, внаслідок якого загинули більше 1,5 тисячі людей.

Понад 700 пасажирів вижили, встигнувши пересісти у рятувальні шлюпки.

Фото: Aldridge & Son

Організатори аукціону Henry Aldridge & Son стверджують, що автором фотографії є головний стюард пароплаву "Принц Адальберт".

Галета з продовольчого запасу рятувальної шлюпки була продана за 15 тисяч фунтів (527 тисяч грн).

Рятувальне печиво за 15 тис. фунтів

Також було продано "вдячний кубок", який майбутня соціалістка Марґарет Браун, що вижила в катастрофі, вручила капітану корабля "Карпатія" Артуру Рострону.

За срібну чашу правили 50 тисяч фунтів, а невідомі поціновувачі історії "Титаніка" виклали за неї 130 тисяч (4,6 млн грн).

26 травня 1912 року. Марґарет Браун вручає кубок капітану "Карпатії"

Кубок з "Карпатії", яка першою прийшла на допомогу пасажирам у рятувальних шлюпках, став третім за вартістю предметом з "Титаніка", проданим на аукціоні.

На першому місці - продана у 2013 році за 900 тисяч фунтів (31,6 млн грн) скрипка. На другому - величезний план "Титаніка" з документів слідчої комісії, проданий у 2011 році за 220 тисяч фунтів (7,7 млн грн).

Скрипка з "Титаніка"

У 2011 році напередодні 100-річчя катастрофи було влаштовано великий розпродаж пов'язаних з історичною подією артефактів (дивіться ФОТО).

У квітні 2012 року в Белфасті відкрито величезний Музей "Титаніка" у вигляді айсберга.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.