До конкурсу проектів типового надгробка на похованнях загиблих в АТО запрошують усіх охочих

За понад рік проведення Антитерористичної операції на Донбасі офіційно загинуло більше, ніж 1,7 тисяч українських бійців. З метою увічнення їх пам’яті оголосили конкурс проектів типового надгробка на похованнях загиблих (померлих) учасників АТО згідно української військової традиції.

"Сьогодні в Україні війна з агресором, щодня в боях з окупантами гинуть українські воїни. Практично в кожному великому місті на цивільному кладовищі з’явився сектор військових поховань. Важливо, аби військові могили вирізнялись серед масиву цивільних поховань.

Це загальносвітова практика: загиблих у боях за Батьківщину ховають та шанують як національних героїв. У США, Польщі, Бельгії, Німеччині чи Туреччині пам'ятники на могилах військових є типовими і підкреслюють повагу держави і громадян до кожного, хто віддав своє життя за рідну країну - чи водій армійського бензовозу, чи командир бригади - пам'ятник однаковий для всіх, бо загинули за одну справу", - пояснює співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

У відкритому всеукраїнському конкурсі без будь-яких професійних обмежень можуть брати участь приватні особи, авторські колективи, об’єднання скульпторів та архітекторів.

Український інститут національної пам’яті приймає ескізні проекти для участі у конкурсі у визначений відповідним наказом термін за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Конкурс триває до 10 серпня. Деталі та положення про конкурс розміщено на сайті УІНП.

Переможців конкурсу визначатимуть у двох номінаціях: за найкращу ідею ескізу типового надгробка на похованнях загиблих в АТО та найкращу ідею надмогильного напису на ньому. Пізніше найкращі проекти будуть реалізовані.

Організатор конкурсу: Український інститут національної пам’яті.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.